18.01.13
Нашому дому - більше 80!
источник: ЗА ОГНЕУПОРЫ (Часов Яр)

82 роки тому, 16 січня 1931 року була відкрита школа № 15. Ми продовжуємо знайомити читачів зі сторінками історії цього навчального закладу.

1937 рік. Директор школи Койло Павло Микитович вручив 33-м десятикласникам атестати зрілості, 13 з них стали вчителями, 5 — лікарями, 2 закінчили сільськогосподарські вищі навчальні заклади, 4 — військові училища.

В школах рідного Часів Яру працювали у СШ № 16 Глущенко Катерина Романівна, Оглобліна Клавдія Миколаївна; у СШ №№ 18, 19 — Євдокименко (Колеснік) Юлія Макарівна; у СШ № 19 — Мілевська (Сидоренко) Лідія Павлівна та Шиян Євдокія Кирилівна; у СШ №№ 18, 15 — Жаркая (Сироватко) Олександра Аркадіївна.

Стреленко (Євдокименко) Марія Кузьмівна закінчила Московський інститут залізничного транспорту.

А хлопці? Військово-повітряну академію ім. Жуковського закінчив Костя Жихоренко, Одеське артилерійське — Василь Рибалка, моряком став Микола Чистяков — всі вони пройшли Велику Вітчизняну війну.

Тимофій Адольфович Підгайський був танкістом, комроти. Після визвольного бою під Тернополем був тяжко поранений, потрапив в оточення, а потім у полон біля м. Замостя. В жовтні 1941 року при намаганні перейти старий кордон (після втечі з табору військовополонених) знову схоплений і відвезений у концтабір Бухенвальд. 11 квітня 1945 року в’язні, піднявши повстання, штурмом вирвалися з табору, і Тимофій Адольфович — теж. Переплив р. Ельбу в м. Торгау і разом з товаришами був зарахований до танкової бригади, в складі якої брав участь у штурмі Берліна.

Випускник школи Василь Павлович Олійник стане учасником фінської війни, комсоргом артилерійського дивізіону під час Великої Вітчизняної війни. Смертельно поранений Василь зробить три постріли зі своєї гаубиці № 503, давши сигнал піхоті до штурму рейхстагу (гаубиця зберігається в музеї артилерії та інженерних військ міста Санкт-Петербургу, Василь похований у м. Бернау, Німеччина).

Свою навчально-виховну місію відмінно виконував колектив професійних педагогів: історії — Шефтель Лазар Мойсейович, Петренко П.С., Киндюшенко Андрій Федорович; російської мови та літератури — Вакуленко Кузьма Макарович; хімії — Репецька Ольга Йосипівна; фізики — Мірошниченко Віктор Тихонович; біології та географії — Вертилецька Олена Лукьянівна; української мови та літератури — Шефтель Іда Абрамівна; мінералогії — Книш Кузьма Макарович; німецької мови — Нетреба Ольга Харитонівна; математики — Семенюк Василь Омелянович; фізкультури — Борис Леонідович; співів — Чвала Іван Васильович. Піонерською організацією керували: 1-й піонервожатий — Чиж Павло Микитович (1931-37 рр.), Грядужко Ольга Карпівна (1937-39 рр.).

З першого вересня 1937 року в школу призначили нове керівництво: директора — Берліна Пилипа Уляновича, історика і завідуючого навчальною частиною — Волянського Антона Васильовича. Разом вони пропрацювали в цій школі до 1941 року, а після війни — ще й у СШ № 19.

Між іншим, щоб стати після семирічки учнем старшої школи, треба було скласти іспити з української мови та літератури, математики.

1938 рік. Черговий 10-й клас пішов зі школи у великий світ. Серед десятикласників був Костєєв Володимир — майбутній військовий, підполковник, який пройде всю Велику Вітчизняну війну, буде тяжко поранений, під м. Сочі у 1943 році одержить з рук начальника політвідділу 18-ї армії Л.І. Брєжнєва (майбутнього генерального секретаря ЦК КПРС) дві нагороди відразу: орден Красной звезды — за оборону м. Новоросійська і орден Отечественной войны ІІ степени — за визволення м. Новоросійська, і 24 червня 1945 року прокрокує урочистим маршем Красною площею Москви на Параді Перемоги у Великій Вітчизняній війні.

Пропрацює на одному з уральських заводів у воєнні роки Іотенко Віктор, а після війни — енергетиком, секретарем парткому Часівоярського вогнетривкого комбінату.

1942 рік. Через пожежу від школи залишилося згарище.

1943 рік. 5 вересня м. Часів Яр було звільнене від німецько-фашистських загарбників.

У приміщенні школи 1900 року побудови (біля воріт цеху № 1) відновили заняття учні 1-4 класів з вчителями Яшаровою Людмилою Захарівною та Колесник Дарією Іванівною, у квартирі якої під час Великої Вітчизняної війни підпільники групи Іржембіцького зустрічалися із зв’язківцем загону Раїсою Григорівною Бондаренко (Браїлко). У її класі після визволення Часів Яру навчалася майбутній астроном за освітою, вчитель математики за професією у СШ №№ 19, 15, 17 Панічева (Коваль) Клавдія Іванівна.

1947 рік. До початкової школи прийшла вчителька Полосухіна Євдокія Іванівна.

1952-53 роки. Учні 5-7 класів почали навчання у приміщенні колишнього ФЗУ (вул. Шкільна, 10).

Почалася робота по відбудові довоєнного приміщення школи по вул. Горького, 1.

1957 рік. Новий директор школи Волянський Віктор Антонович (випускник СШ № 15 1939 року, колишній завідувач навчальною частиною СШ № 19, син попереднього директора СШ № 15 ім. В.І. Леніна — Антона Васильовича) прийме штурвал керівництва школою з 10 січня 1957 року по 16 жовтня 1983 року з річною перервою у 1968-69 навчальному році, коли займав посаду завідувача Артемівським міським відділом народної освіти.

Бібліотекою школи завідуватиме (по 1990 рік) дружина Віктора Антоновича — Світлана Михайлівна.

У лютому 1957 року комітет комсомолу школи ухвалить щорічне святкування дня “За честь школи” 22 квітня — у день народження В.І. Леніна. І вперше 22.04.1957 р. відзначили це свято досягнень у навчанні, суспільно-корисній діяльності, спорті.

Педколектив, комітет комсомолу і рада піонерської дружини одностайно прийшли до думки про створення шкільного музею В.І. Леніна як бази для створення системи навчально-виховної роботи, яка б органічно поєднала традиції довоєнної школи з вимогами до здійснення морального, патріотичного, інтернаціонального виховання.

Почала формуватися система експедиційних завдань (екскурсії по ленінським місцям, на підприємства, яким було присвоєне ім’я В.І. Леніна, зустрічі з фахівцями різних галузей, які нагороджені орденом Леніна і таке інше) з метою збору експонатів до музею школи.

Педколектив ЗОШ № 15.

Далі буде.

 
* Имя:
Е-mail:
* Текст:
* Защитный код: (пять цифр от 0 до 9)


* - Поля, помеченные звездочкой, обязательны для заполнения.

Мойки самообслуживания istobal: автомойки istobal www.vladirus.ru.