30.05.07
КАНАЛ «СІВЕРСЬКИЙ ДОНЕЦЬ-ДОНБАС» (до 50-рiччя будiвництва)
источник: ЗА ОГНЕУПОРЫ (Часов Яр)
Як вiдомо, Донецька область займає частину маловодного Донецького кряжу. Канал «Сiверський Донець-Донбас» є унiкальною гiдротехнiчною спорудою середини ХХ столiття.
В 1954 роцi розгорнулося широкомасштабне будiвництво цiєї унiкальної гiдротехнiчної споруди. Гостро стояло питання вирiшення проблеми постачання технiчної та питної води промисловим районам Донбасу, а також забезпечення розвитку сiльського господарства шляхом мелiорацiї. Спроби iнтенсифiкувати використання води мiсцевих маловодних рiчок численними пiдприємствами гiрничо-металургiйного комплексу, хiмiчною промисловiстю, розробка рiзноманiтних проектiв систем економiї води проводилися з часiв перших п'ятирiчок. Використовувалися так званi оборотнi системи водопостачання, з застосуванням градирень. Мали мiсце спроби використання повеневої води, були збудованi водосховища Кальчикське, Клебанбикське, Ісакiвське, Кальмiуське та iншi. Загальний обсяг водосховищ становив наприкiнцi 40-х рокiв понад 200 млн. кубiв. Майже повнiстю була використана можливiсть «зарегулювання» мiсцевих рiчок. Загальна потреба у водi перевищувала можливостi рiчок у 3-4 рази, та й санiтарний стан води постiйно погiршувався.

ХIХ з'їзд КПРС у жовтнi 1952 року прийняв Програму розвитку водного господарства, а в травнi 1954-го Рада мiнiстрiв СРСР прийняла вiдповiдну Постанову про будiвництво каналу. Пропускна спроможнiсть його повинна була становити 25 куб. м води за секунду, довжина 125 км. Вiн починався з Райгородської греблi на рiчцi Сiверський Донець та закiнчувався бiля мiста Сталiно у центрi Донецької областi. Одночасно планувалося будiвництво Краснооскольського водосховища у Харкiвськiй областi обсягом 550 млн. куб. м для регулювання рiвня води у рiчцi Сiверський Донець у лiтнi маловоднi перiоди.
Структура каналу мала резервнi водосховища на 25,4 куб. м, магiстральнi трубопроводи вiд каналу до пiдприємств та мiст у 270 км. Землянi роботи становили 34,9 млн. куб. м грунту, укладання бетону та залiзобетону 1,2 млн. куб. м, монтування металоконструкцiй 12,8 тис. тонн, укладання металевих труб 78,1 тис. тонн, вимощування схилiв 846 тис. кв. м.

Будiвництво каналу вимагало розвиненого житлово-комунального та господарського будiвництва: було споруджено житла площею 85 тис. кв. м; 50 тис. кв. м адмiнспоруд; шкiл, садкiв, торгiвельної мережi – 40 тис. кв. м. Зрозумiло, що треба було прокласти 310 км асфальтованих дорiг вздовж каналу та у селищах, понад 50 км залiзничних колiй, а також протягти 178 км електричних мереж рiзної напруги.
Власну виробничу базу складали центральний ремонтно-механiчний завод, 3 районнi реммехмайстернi, завод шлакоблокiв обсягом 4 млн. одиниць виробiв на рiк та 3 бетонних заводи (в т.ч. у Часiв Ярi), рейковi склади та 4 автобази для 400 одиниць автотранспорту.

Поряд з працею тисяч найманих працiвникiв на будiвництвi використовували працю загонiв ув'язнених (до 40%), якi працювали на найбiльш важких роботах. Хоча це вже була не сумна «практика» того ж таки Бiломорканалу…
При побудовi каналу використовували сучасну технiку, землесоснi пристрої, гiдромонiтори, крокуючi екскаватори, великовантажнi самоскиди, корчувальнi машини, скрепери.
За 4 роки канал «Сiверський Донець – Донбас» було здано в експлуатацiю. Вiн має такi технiчнi характеристики: у розтинi це трапецiя з нижньою шириною 2,5 м,глибина рiзна, схили вкритi шаром щебеню та бетонними плитами. Головна накопичувальна гребля на р. Донець бiля с. Райгородок Слов'янського району, бетонна, має шляхопровiд та пiдйомнi механiзми для пропуску води пiд час весняних повеней. Бiля села Схiдно – Іванiвка знаходиться станцiя 1-го пiдйому. Самопливом вода йде до села Ореховатiвка Слов'янського району, де 2-га станцiя пiднiмає воду на водоподiл. 3-й пiдйом бiля Микитiвки, 14 км канал йде через м. Горлiвку у трубах дiаметром 2,25м; 4-й пiдйом у районi Криничної (Пантелеймонiвка), звiдки вода самопливом тече до Верхньокальмiуського водосховища у Донецьку.
Окрiм вказаних магiстральних споруд iснує низка вiдгалужень трубопроводiв, насосних станцiй, резервних водосховищ, фiльтрувальних станцiй. На своєму шляху канал перетинає ряд залiзничних колiй та автомагiстралей. Типи споруд перехрещення прийнятi в залежностi вiд рельєфу мiсцевостi – у виглядi залiзобетонних труб прямокутного чи круглого перетину, що прокладенi пiд насипами; сталевих труб, що прокладенi над шляхами; у виглядi залiзобетонних балочних мостiв.

Сьогоднi канал має неабияку цiннiсть для економiки України – варто зазначити, що вiн залишається єдиним централiзованим водним джерелом Донецької обл., практично безальтернативним постачальником технiчної та питної води пiдприємствам та населенню; потужним фактором екологiчного балансу.
Реконструкцiї в умовах безперебiйної експлуатацiї, що пiдвищили продуктивнiсть з 25 до 32 куб. м/с; побудова Пiвденно-Донбаського водопроводу в 1968-72 рр. та у 1972-76 рр., пiсля якої пропускна спроможнiсть каналу досягла 43 куб. м/с, а водовiддача становить на рiк 1106 млн. куб. м, надовго забезпечили бездефiцитне постачання води багатьом мiстам i селам Донбасу.
Інженерно-технiчнi проблеми, пов'язанi з функцiонуванням застарiлого обладнання, необхiднiстю вчасного проведення ремонтно-профiлактичних робiт (адже пiд водою, що невпинно тече з 1958 р., знаходяться гiдроiзоляцiя його рiчища, щити перегороджуючих споруд, трубопроводи iз затворами та клапанами, насоси) – цi та багато iнших питань залишаються вiдкритими та чекають ґрунтовного вивчення, обговорення та вирiшення напередоднi 50-рiччя завершення будiвництва каналу «Сiверський Донець – Донбас» та пуску його в дiю у вереснi 1958 року.
І на завершення нашої статтi торкнемося ще одного важливого аспекту, пов'язаного з охороною iсторичних пам'яток.

У 1972-73 роках з метою збiльшення обсягiв води каналу почалося будiвництво нової гiлки «Днiпро-Донбас» вiд Перещепино на Днiпрi до Орельки та Лозової Харкiвської областi. Розмах робiт був величезний, поглиблювалися русла степових рiчок Орель та Самара, зносилися цiлi села, але «БАМ-канал» завмер з початку 80-х рокiв. Досi точаться суперечки щодо доцiльностi його добудовування. Позитивним моментом тодiшнього будiвництва було те, що вперше на земляних роботах постiйно були присутнi численнi археологи, працювала експедицiя Інституту археологiї НАНУ на чолi з вiдомим вченим Д.Я.Телегiним, яка врятувала сотнi унiкальних поховань рiзних епох, стоянки, поселення, могильники вiд неолiту до раннього середньовiччя. Пiд час же будiвництва каналу «Сiверський Донець-Донбас» загинули десятки унiкальних археологiчних пам'яток, вони тодi нiкого не цiкавили…
Зазначимо, що зараз у м. Часiв Яр знаходиться районне управлiння «Укрводпромчормету», що обслуговує канал.

Автор: С. Татаринов, В.Богуненко, працiвники музею.

 
* Имя:
Е-mail:
* Текст:
* Защитный код: (пять цифр от 0 до 9)


* - Поля, помеченные звездочкой, обязательны для заполнения.