22.05.07
Зеленi свята
источник: ЗА ОГНЕУПОРЫ (Часов Яр)
Зеленi свята – українська назва християнського свята Трiйцi, що вiдзначається на 50-й день пiсля Паски. Троїцько-русальна обрядовiсть знаменувала завершення весняного i початок лiтнього календарного циклу. В основi її лежали культ родословностi, магiя закликання майбутнього врожаю.
Напередоднi зеленої недiлi, у суботу, що називалася клечаною, обов'язково прикрашали подвiр'я та господарськi будiвлi клечанням -зеленими гiлками клену, верби, липи, акацiї, ясеня, горiха, дуба, тощо. Забороненим деревом подекуди вважалася осика, на якiй, за повiр'ям, повiсився Іуда Іскарiот. Гiлки встромляли в стрiху, на воротах, бiля вiкон, за iкони. Пiдлогу або долiвку в хатi встеляли запашними травами: осикою, любистком, м'ятою, пижмою, татарським зiллям.

Троїцькi розваги починалися з понедiлка i тривали цiлий тиждень. Звичайно їх влаштовували в лiсi чи в полi, на вигонi за селом. Подекуди молодiжнi забави й танцi проходили бiля спецiальних лаштункiв – iгорного дуба, або явора. Вони являли собою довгу жердину, до якої зверху горизонтально прикрiплювали колесо, прикрашали гiллям, квiтами, стручками.
На Лiвобережжi дiвчата водили тополю – одягали одну з-помiж себе тополею i водили її по дворах. Кожний господар радо зустрiчав процесiю i, приймаючи вiд неї добрi побажання, щедро одарював учасникiв обряду. На Полiссi побутував близький за значенням обряд троїцького куста, роль якого теж виконувала дiвчина.
На Зеленi свята, як i пiсля Великодня, провiдували померлих родичiв, могили яких обсипали колечаним зiллям. На кладовищi влаштовували панахиди та спiльнi поминальнi трапези. Ця традицiя подекуди збереглася до наших днiв.